Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/близити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
близити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бли́зити, жу, зиш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. НП. 393.