Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блиндар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блиндар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блинда́р, ря́, м. 1) Вол, косящий ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищий. Желех.