Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блихавити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блихавити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бли́хавити, влю, виш, гл. Тратить попусту время. Желех.