Словник української мови (1937)/блоха

by Борис Грінченко

◀ блоска

Словник української мови Борис Грінченко Б блоха

блоховник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Блоха́, хи́, ж. 1) Блоха, Pullex irritans. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Род детской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3)  — консисторська. Консисторский чиновник. Св. Л. 134.