Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блукати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блукати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блука́ти, ся, ка́ю, ся, єш, ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить без цели. Рудч. Чп. 236.