Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блюзник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блюзник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блю́зник, ка, м. Богохульник, кощун. Балт. у.