Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/блякати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блякати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бля́кати, каю, єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. См. Блявкати.