Словник української мови (1937)/блякати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ блягузниця Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блякати 		блякнути ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бля́кати, каю, єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. См. Блявкати.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/блякати&oldid=553260