Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бляск

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бляск
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бляск, ку, м. Блеск, сияние. Ясний місяць заглянув в віконця… пішов бляск по всій хаті. Левиц. I. 8.