Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бляхар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бляхар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бляха́р, ря́, м. 1) Жестяник, жестяных дел мастер. 2) Кровельщик. Могилев. у.