Словник української мови (1937)/блідуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блідуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блідува́тий, а, е. Бледноватый. Левиц. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Константиногр. у.