Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бобівник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бобівник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бобівни́к, ка́, м. Раст.: а) Trifoliura fibrinum, бобовник, вахта; б) Butomus umbellatus. Лв. 97.