Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бовванячити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бовванячити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бовваня́чити, чу, чиш, гл. = Бовваніти. Дивлюсь — щось бовванячить під селом.