Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бовкунчик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бовкунчик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бовку́нчик, ка, м. 1) Ум. от бовкун. 2) Привеска у серьги.