Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бовтиця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бовтиця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бо́втиця, ці, ж. 1) Подвеска к серьге. Ковтки з бовтицями. Гол. Од. 60. 2) Кисть на снурке для украшения гуцульской шляпы или верхней одежды. Гол. Од. 69, 46. 3) Металлическая цепочка, украшающая кожаный пояс гуцула. Шух. I. 127. 4) Медный кружок, род пуговицы, употребляемый (во множестве) для украшения гуцульских кожаных сумок, ремней, сбруи и пр. Шух. I. 279, 293.