Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/богарадити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
богарадити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Богара́дити, джу, диш, гл. Помогать материально, благодетельствовать. Я цих людей ніколи не богарадив. Екатериносл. г.