Словник української мови (1937)/богобоязний

by Борис Грінченко

◀ богобоязливо

Словник української мови Борис Грінченко Б богобоязний

богобоязно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Богобоязли́вий, богобоя́зний, а, е = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.