Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/богобоязний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
богобоязний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Богобоязли́вий, богобоя́зний, а, е = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.