Словник української мови (1937)/богодавець

by Борис Грінченко

◀ боговгодниця

Словник української мови Борис Грінченко Б богодавець

богодухновенний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Богода́вець, вця, м. Данный богом (в сказке). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав, і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.