Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/богозневага

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
богозневага
Київ: Соцеквидав України, 1937

Богознева́га, ги, ж. Кощунство, богохульство. Коли б тінь бога, наш падишах, почув таку богозневагу, то повелів би тут же перед нами язик проклятому джавуру вирвать. К. Драмов. Трил. Байда. 143.