Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/богомільний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
богомільний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Богомі́льний, а, е. Набожный, богомольный. Грин. I. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.