Словник української мови (1937)/богомільний
Зовнішній вигляд
◀ богомілля | Словник української мови Б богомільний |
богомільниця ▶ |
|
Богомі́льний, а, е. Набожный, богомольный. Грин. I. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.