Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бодрити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бодрити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бодри́ти, рю́, риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите́ собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.