Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/божиця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
божиця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Божи́ця, ці, ж. = Богиня. Шейк. Каже одуд до бога: «Зроби, боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею. Рк. Левиц.