Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/божкар

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
божкар
Київ: Соцеквидав України, 1937

Божка́р, ря́, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.