Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бокаса

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бокаса
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бокаса́, нар. Боком, бочком. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382.