Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бокувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бокувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидеть боком. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.