Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/боляти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
боляти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Боля́ти (ля́ю, єш? лю, лиш?), гл. = Боліти. Встречено в заговоре: Сояшниці вітрові… тут вам не стояти і не боляти. Мил. М. 82.