Словник української мови (1937)/бондар

by Борис Грінченко

◀ бомок

Словник української мови Борис Грінченко Б бондар

бондаренко ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бо́ндар, ря, м. Бочар. Покинь, покинь, старий бондар, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. Бондарець, бондарик. На дворі погребець, на погребці бондарець: «ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку». Чуб. V. 1174. Ув. Бондарисько, бондарище, бондарюга.