Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/борг

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
борг
Київ: Соцеквидав України, 1937

Борг, гу, м. Кредит, долг. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. Ном. № 10615. Борго́м. В долг. На борг бра́ти = На́бір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати. Гол. III. 212.