Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бородатий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бородатий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Борода́тий, а, е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. III. 342. 2) -та трава́. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.