Словник української мови (1937)/бороздити
| ◀ бородиця | Словник української мови Б бороздити |
борозенний ▶ |
|
Борозди́ти, джу́, диш, гл. — кому що. Делать кому наперекор, мешать кому. Фр. Пр. 109.
| ◀ бородиця | Словник української мови Борис Грінченко Б бороздити |
борозенний ▶ |
|
Словник української мови — Б
бороздити
Борис Грінченко
1937
Борозди́ти, джу́, диш, гл. — кому що. Делать кому наперекор, мешать кому. Фр. Пр. 109.