Словник української мови (1937)/борозна

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
борозна
Київ: Соцеквидав України, 1937

Борозна́, ни́, ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. Посл. Ум. Борозенька. Грин. III. 660, борозно́нька, борозка. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. I. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажинати, я буду у борозках лежати. Мет. 365.