Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ботей

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
ботей
Київ: Соцеквидав України, 1937

Боте́й, те́ю, м. = Отара. Шух. I. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. I. 210.