Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ботя

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
ботя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бо́тя, ті, ж. Кокора в средине лодки, полуобод, поперечный выгнутый деревянный брусок, к которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.