Словник української мови (1937)/бочити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ бочистий Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бочити 		бочитися ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бочи́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Сбочивать, ехать в сторону. Шейк. 2) Смотреть в сторону.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бочити&oldid=556373