Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бочкори

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бочкори
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бочкори (рів? м.), мн. Род кожаной обуви, то же, что и постоли. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.