Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/боязкий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
боязкий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Боязки́й, а́, е́. Боязливый, робкий. Замучена молодиця, печаловита, боязка. МВ. I. 49. Ум. Боязке́нький.