Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бражник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бражник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бра́жник, ка, м. 1) Чан для браги. 2) Продавец браги.