Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брай

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брай
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брай, брая, м. Инструмент, которым бьют бриндзу при ее приготовлении: толстый буковый кол, с одного конца цилиндрический, а с другого четырехгранный, с зарубками на гранях. Шух. I. 214.