Словник української мови (1937)/братанич

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ братаниця Словник української мови
Борис Грінченко
Б
братанич 		братаничка ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брата́нич, ча, м. Племянник (сын брата). Чуб. VI. 292. НВолын. у. Каменец. у. Опат. 24. Ум. Брата́нчик.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/братанич&oldid=556674