Словник української мови (1937)/братанич
Зовнішній вигляд
◀ братаниця | Словник української мови Б братанич |
братаничка ▶ |
|
Брата́нич, ча, м. Племянник (сын брата). Чуб. VI. 292. НВолын. у. Каменец. у. Опат. 24. Ум. Брата́нчик.
◀ братаниця | Словник української мови Борис Грінченко Б братанич |
братаничка ▶ |
|
Словник української мови — Б
братанич
Борис Грінченко
1937
Брата́нич, ча, м. Племянник (сын брата). Чуб. VI. 292. НВолын. у. Каменец. у. Опат. 24. Ум. Брата́нчик.