Словник української мови (1937)/брататися

by Борис Грінченко

◀ братання

Словник української мови Борис Грінченко Б брататися

браташшя ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Брата́тися, та́юся, єшся, гл. Брататься, дружиться, входить в дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. О. 1861. IV. 94. Нп. Батько мій не братався з панами. Лебед. у. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься. Шевч.