Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брачкий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брачкий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брачки́й, а, е. Любящий брать, взяточник. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.