Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бредець

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бредець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бреде́ць, дця́, м. Тот, кто бродит или ходит в брод. Наші хлопці стрільці-бредці. Грин. III. 102.