Словник української мови (1937)/брезклий

by Борис Грінченко

◀ брезкий

Словник української мови Борис Грінченко Б брезклий

брезкнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бре́зклий, а, е. 1) Обрюзгший. 2) О дереве: сырой. Шух. I. 88.