Словник української мови (1937)/брезкулька
| ◀ брезкнути | Словник української мови Б брезкулька |
брезулець ▶ |
|
Брезку́лька, ки, ж. Бубенчик, привешиваемый к ушам лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. I. 74.
| ◀ брезкнути | Словник української мови Борис Грінченко Б брезкулька |
брезулець ▶ |
|
Словник української мови — Б
брезкулька
Борис Грінченко
1937
Брезку́лька, ки, ж. Бубенчик, привешиваемый к ушам лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. I. 74.