Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брестися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брестися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брести́ся, де́ться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться. Ном. № 11348.