Словник української мови (1937)/брехач

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ брехати Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брехач 		брехачка ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бреха́ч, ча́, м. = Брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люди, лиш брехачів много. Гол. II. 418.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/брехач&oldid=557211