Словник української мови (1937)/брехливий

by Борис Грінченко

◀ брехіт

Словник української мови Борис Грінченко Б брехливий

брехливість ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Брехли́вий, а, е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящий лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818.