Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брид

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брид
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брид, ду и да, м. 1) Род. п. -ду. Гадость, мерзость. 2) Род. п. -да. Гадкий, безобразный человек. Да не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.