Словник української мови (1937)/бридкий
| ◀ бридій | Словник української мови Б бридкий |
бридкість ▶ |
|
Бридки́й, а́, е́. 1) Мерзкий, гадкий. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.
| ◀ бридій | Словник української мови Борис Грінченко Б бридкий |
бридкість ▶ |
|
Словник української мови — Б
бридкий
Борис Грінченко
1937
Бридки́й, а́, е́. 1) Мерзкий, гадкий. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.