Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бризкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бризкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бри́зкати, каю, єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. III. 218.