Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брика

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брика
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бри́ка, ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Гн. II. 26. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни. Чуб. V. 1085.